Як я був дитиною, Сталін засудив мене на смерть штучним Голодомором. Німці взяли мене як українця у складі радянської армії в полон, де хотіли вбити мене голодом і рабством. ЗСА та Ізраїл обманом звинувачували мене як “Івана Ґрозного.” В результаті, я просидів вісім з половиною років в тюрмі і п’ять років в камері смерти. Хоч я був невинний, але кожного з тих 1,800 днів, які я провів у камері смерти, я боявся, що загину з причини неймовірного обману й політичних мотивів зкорумптованих прокурорів та суддів, котрі не шукали справедливости.
Тепер, на схилі днів мого життя, Німеччина, держава котра з нещадною жорстокістю убила мільони невинних людей, пробує знищиити мою гідність, мою душу, мого духа, і врешті, моє життя. Робить вона це шляхом показового політичного судового процесу, де осуджує мене, українського селянина, за злочини скоєні Німеччиною під час ІІ-гої світової війни. Замість судити справді винних німців і фольксдойчерів, вибрали мене, чужинця, котрий перебував у брутальному військовому полоні. Німецька зброя тортур, задіяних у цьому судовому процесі включає приховування виправдовувальних доказів, фальсифікацію історії, впровадження так званих “юридичних принципів”, які дотепер не існували в німецькому праві, змови з обманцями-прокурорами в Ізраїлі та ЗСА, та нерозсудливу байдужість до кожного аргументу чи виправдовувального доказу, які були представлені моїми оборонцями і повинні вже були завершитись моїм звільненням.
Боячись правди, німецький суд і прокурори, подальше відвертаються від справедливості, бо відмовляються:
1. вимагати від Росії та України Досьє 1627, 1,400 сторінковий протокол слідства НКВД/МВД щодо мене.
2. вимагати від Росії та України Досьє 15457, протокол слідства щодо Ігната Данильченка, і особливо протокол його допиту щодо мене, проведеного на бажання американських властей в 1983-1984.
3. вимагати, щоб була проведена кваліфікована експертиза високоякісних фотографій підпису на документі 1391-Травники, який фальшиво приписують мені.
4. прийняти як історичний факт, що нацисти голодом катували військополонених українців таких як я, щоб 3.5 мільони з них загинуло.
5. прийняти як історичний факт, що, на підставі незаперечних доказів з багатьох країн та свідків, військополонені в Травниках були справді примушені під загрозою смерті до виконання розпоряджень та були страчені за спробу дезертирства.
6. прийняти як історичний факт, на підставі цілого запротоколування в судах ЗСА та Ізраїлі, що мене вже раніше оскаржували і виправдали та звільнили за ці ж самі злочини, котрі приписують мені тут, у Німечині.
Я вижив усупереч жорстокості Сталіна та нацистської Німеччини, як і несправедливому смертному вирокові Ізраїля та ЗСА. Я пережив неймовірні сталінські страхіття і смерть Голодомором, в нацистських таборах - смерть з голоду і випадки людоїдства, а в ізраїлській тюрмі – смерть через повішення. Теперішний суд це - тільки остаточне виконання цих несправедливих та страшних смертних вироків.
Мені не залишилось нічого іншого, як показати світві, якою пародією виявився цей суд. Тому, повідомляю, що якщо цей суд не візьме до уваги наявні історичні факти і не використає свої повноваження, щоб розшукати додаткові вирішальні для мене докази (яких ще не розглядав суд), а також не стане обов’язком для нього (суду) добитися справедливости, замість створювати політичний цирк, то я через два тижні проголошую голодівку.
Іван Дем’янюкNow, nearing the end of my life, Germany, the nation which murdered with merciless cruelty millions of innocent people, attempts to extinguish my dignity, my soul, my spirit, and indeed my life with a political show trial seeking to blame me, a Ukrainian peasant, for the crimes committed by Germans in WWII. They chose me for prosecution - a foreign POW in the brutal hands of Germany – rather than any of the truly guilty Germans and Ethnic Germans. Germany’s weapons of torture in this trial include, suppression of exculpatory evidence, falsification of history, introduction of so-called legal principles which never existed in Germany previously, conspiring with fraudulent prosecutors of the USA and Israel, and a reckless refusal of each argument, motion and exculpatory piece of evidence my defense has submitted which should have already resulted in my acquittal and freedom.
Fearing the truth, the German Court and Prosecutors continue to turn a blind eye to justice by refusing the following:
I have survived the brutality of Stalin and Nazi Germany and the wrongful conviction and death sentence of the Israelis and Americans. I have lived through unimaginable horrors from Stalin and death by starvation, to Nazi Germany and death by starvation and cannibalism as a POW, to Israel and death by hanging. This trial is now nothing more than the execution of these three unjust and horrific death sentences. There remains no other way for me to show the world what a mockery of justice this trial represents. Unless the Court accepts the historical facts, uses it’s authority to obtain the critical defense evidence not yet before the court and shows the world that it fully accepts its duty to seek justice rather than just conduct a political show trial, I will within 2 weeks begin a hunger strike.
John Demjanjuk
Statement by John Demjanjuk Jr.
“If the Germans are interested in justice, they will simply ask the Russians and the US to turn over all the evidence including Soviet Investigative file 1627 on my father and the missing Danilchenko reports. They have the access to evidence and we do not. This case has been fraught with government cover-up and prosecutorial misconduct and fraud over the years. So far, this trial has been just another chapter of the same injustice.”
“Testimonies and official Nazi war records prove Soviet POWs faced starvation by the millions or were coerced to serve or face execution for desertion. It is abhorrent for Germany to now make its former prisoners and victims responsible for the crimes committed by Germans who in many cases were acquitted or never tried by Germany. This is not about justice being better late than never. Rather, it is Germany’s continued utter failure to accept responsibility for destroying the millions of people it captured.”
John Demjanjuk Jr.